а, на
щастя, такий стереотип у Шполі вже
зламано. Мешканці будинку №23А вул. Піонерської наочно до вели
собі й оточуючим, що радість та красу можна створити і біля своєї
п'ятиповерхівки.
— / для цього зовсім не треба
створювати якийсь житловий кооператив чи то вариство, — вважає голова будинкового комітету Валентина
Колісник, — досить лише загорітись бажанням зробити для самих себе затишок чи
зручність.
В їхньому
будинку, як розповіла Валентина Григорівна, мешкають люди, не байдужі до того,
що їх оточує, які своїми руками охоче прикрашають довкілля. І їх не треба до
цього спо нукати, вони самі один одному задають тон в творчості, заохочують
один одного до роботи.
Тож не
дивно, що клумби біля під'їздів цього будинку одна краща за іншу, навіть слово
«клумба» не зовсім пасує до їхніх квітників. Ось розарій, з любов'ю виплеканий
подруж жям Світлани та Євгенія Нордіо, ось мікс з рокаріїв та альпійських гірок
Лариси Сидо ренко, ось справжнісінький український дворик Олени та Віктора
Кононенків, альтанка з квітучим куточком Катерини Криницької... Квітники ніби
змагаються один з одним і ра дують око не лише мешканцям будинку, а й
перехожим. Навіть домашні улюбленці - коти - поважно-аристократично походжають
між квітів, ніби це все створено саме для них.
Самі
мешканці будинку розповідають, що всім їм пощастило на сусідів, бо всі вони —
однодумці. І не менше їм пощастило з головою будинкового комітету, яка дбає,
щоб у будинку все, як слід, функціонувало, щоб не виникало форс-мажорних
ситуацій. То заміну труб в підвалі
організувала, то дверей в під'їздах (на черзі ще два під ізди), інші
господарські роботи.
— Щоправда, робимо ми все за власні кошти, — зауважує Валентина Колісник. — А люди, які живуть в
нашому будинку, просто золоті. З розумінням підходять до того, що від бюджету
допомоги чекати марно, тож і вирішуємо будинкові проблеми спільними кош тами
мешканців. А порядок і краса в будинку та біля нього — робота теж наших рук.
Крім тих,
кого ми вже згадували вище, Валентина Григорівна називає Надію Ско рик, Галину
Сніховську, Зінаїду Ярош, Юлію коваль, Тетяну Юрчик, Якова Усіка, Олену
Єгорову, Тетяну Качаєву... Каже, що всіх годі й перелічити, бо, мабуть, немає
жодного меш канця в будинку, який би байдуже ставився до благоустрою території.
Оглядаючи
всі квітники біля будинку, зустрілись з власницею розарію — Світланою
Федорівною Нордіо. Вона охоче розповіла про історію свого квітника. Коли її
мама відійшла у вічність, будинок у Матусові, де вона жила, продали. А
Світлані Федорівні в пам'ять про нень ку захотілось зберегти квіти, виплекані
нею.
Так до
шполянської п'ятиповерхівки переселились матусівські півонії та лілії. А
потім, під час поїздки в Прибалтику, Світлана Федорівна придбала перші кущі
троянд. Потім з'являлись нові й нові троянди, сорти яких цікавлять квітникарку.
Є в її колекції «Моніка» з жовто гарячими квітами, які пахнуть фіалками, рожева
«Віват, Софія», а ще Глорія Дейв, Принц Уільям, Есмеральда, Памба, Сапфір, бордюрні
троянди з строкатим забарвленням... Тро яндове захоплення, здається, вже цілком
заполонило серце жінки, тож на невеличкій клумбі з'являтимуться все нові
сорти. Поруч з трояндами дружньо уживаються клематис, петунії, якісь
блакитноокі дрібненькі квіточки з невідомою назвою, герані... А зелену огорожу
виростив Євгеній Віталійович.
— Колись я побувала в Голландії і поба чила, що в
цій країні зовсім немає кам'яних мурів, огорож — все потопає в зелені кущів,
яскравості квітів. Це справляє настільки гарне враження, що хочеться, аби така
краса завжди оточувала тебе.
Є свої
історії і у інших авторів квітників цього будинку: з чого почалось, звідки
черпають задуми, як народжуються композиції на квітниках — про це можна довго
розповідати. Вони настільки захопились облаштуванням своєї прибудинкової
території, що беруться за кожен вільний клаптик землі, і творять дива. Он
Кононенки вже біля гаражів сплели з лози огорожу, і всі так і поглядають: а що
ж буде далі?
Найдопитливіїїіі
можуть вже сьогодні побувати на екскурсії на вул. Піонерській, 23А. Як кажуть,
краще один раз побачити...